Медалістка ЧЄ з бадмінтону Поліна Бугрова: Планую стати лідером світового рейтингу

Фото: інстаграм Поліна Бугрова

Український бадмінтон зробив офіційний крок уперед: 22-річна Поліна Бугрова та 20-річна Євгенія Кантемір здобули “бронзу” в Іспанії, ставши першими в історії країни призерками головного чемпіонату Європи серед дорослих у цьому спорті.

Про те, як випадкова репліка викладача музики проклала дорогу у великий спорт, чим доводиться жертвувати заради тріумфів і чому українська школа бадмінтону набирає силу в Європі, Поліна Бугрова поділилася у розмові з журналістом Коротко про.

Ми стали міцнішими у складних обставинах

– Поліно, вам разом із Євгенією вдалося дивовижне – вперше в історії України на головному чемпіонаті Європи з бадмінтону серед дорослих було здобуто нагороду! Що для вас означає це звершення?

– Це надзвичайне почуття, коли усвідомлюєш, що створив щось історичне для своєї країни. Безперечно, це було дуже і дуже здорово. Окрім того, я в одиночному розряді була зовсім близько до своєї особистої медалі, мені забракло тільки двох очок. Шкода, але наступного разу спробую зробити цей ривок.

– Яким для вас був перебіг турніру в іспанській Уельві?

– Від самого початку турнір складався добре. Ми повністю контролювали все, що відбувалося. У нас усе вдавалося, усе робилося так, як і було задумано.

– Чи думали до старту ЧЄ, що привезете додому медалі?

– Звісно. Але намагалися не концентруватися конкретно на цьому. Тому що, коли занадто багато розмірковуєш про те, що це історична подія, то потім усе може обернутися не на користь. Ми розуміли, що потрібно бути максимально зосередженими і просто продемонструвати свій максимум на майданчику.

– Кому присвячуєте цю звитягу?

 – Ми присвячуємо її всій Україні, українському народу. Наша мета – показувати, що ми змагаємося і ми прогресуємо навіть у такі непрості часи, які зараз у нас в державі.

У бадмінтон привела… музична школа

– З чого для вас починався бадмінтон?

– Це був такий епізод… Я навчалася в музичній школі, це був ліцей мистецтв. І я була не зовсім худорлявою дівчиною, скажімо так. Моя викладачка з фортепіано сказала мені, що я неестетично виглядаю на сцені і мені варто трохи схуднути. І ось таким чином я пішла у єдину секцію, яка була у мене в школі, – це був бадмінтон.

– Бадмінтон – це про фізичну форму, тактику чи швидкість реакцій?

– Це про все разом. Це і про тактику, і про фізичну форму, і про швидкість реакцій. І про зібраність. Це такий вид спорту, в якому ти не можеш бути просто фізично сильним або просто мати чудові навички з ракеткою. Тобі потрібно бути всебічно розвиненим.

– У який момент ви зрозуміли, що для вас бадмінтон більше, ніж захоплення?

– Відверто кажучи, як тільки почала займатися бадмінтоном, я ніби інакше розкрилася з емоційного боку. І мені це стало до вподоби. Там же у мене були і товариші, я почала тренуватися, згодом почала і навчання пропускати заради тренувань. Так поступово все і переросло у професійний формат.

– Чим вас захопив цей вид спорту?

– Я не можу стверджувати, що я прийшла і мені відразу було чудово. Воно якось склалося і склалося. Я відчувала, що я на своєму місці, що це вид спорту, який мене захоплює, що мені тут добре.

– Який етап у кар’єрі ви можете назвати визначальним?

– Моя кар’єра тільки починається. Але, звичайно, вже траплялися і критичні, складні періоди, коли було нелегко. Але все це – шлях до перемог, ментальної стабільності та віри у власні сили.

– Ви змагаєтесь як у парі, так і в одиночному розряді. У чому полягає відмінність особисто для вас?

– Для мене відмінність у тому, що я здебільшого одиночний гравець. Парний розряд мені іноді важко грати, тому що я не зовсім добре розумію, як у парі має все працювати. Але таке поєднання, яке у нас є з Євгенією, як на мене, у нас досить класне, вдається давати раду в парі.

– Які сильні сторони у вашого з Євгенією тандему?

– Як на мене, це така протилежність характерів. Вона більш спокійна, а я більш енергійна. І у нас протилежні по відношенню одна до одної здібності, що й чудово доповнює наш тандем.

– Чи трапляються у вас різні погляди на тренувальний процес чи тактику на гру? Як вирішуєте суперечливі робочі моменти?

– Усі робочі моменти, тактику на гру – все це визначає наш наставник. Ми не приймаємо таких важливих рішень, тому що наше завдання – максимально вкладатися в гру. А задача тренерів – максимально чітко пояснити нам, що ми маємо робити, на якій швидкості грати і як діяти.

– Які роздуми у голові під час вирішальних розіграшів?

– У такі миті найкраще – зосередитися конкретно на тому, що тобі потрібно зробити, і автоматично виконувати цю роботу. Емоції та роздуми дуже заважають. Тому ти маєш просто грати.

– Наскільки важливим у бадмінтоні є вміння контролювати емоції?

– Як на мене, у бадмінтоні це одне з найважливішого. Всі, хто грає на високому рівні, мають чудову підготовку, але у вирішальні моменти гри напруга найбільша, і коли тобі потрібно щось зробити, на перший план виходять твоя концентрація і те, як ти контролюєш емоції.

Поліна Бугрова та Євгенія Кантемір (праворуч) із завойованою нагородою. Фото: інстаграм Поліна Бугрова

Прагну багато трофеїв

– Якби не бадмінтон, то що б обрали у житті?

– Як я і говорила, я навчалася у ліцеї мистецтв, отже, можливо, цим займалася б у житті і далі. Але, можливо, і обрала б якусь модельну діяльність, тому що в дитинстві мала досвід у фотографії. Точно сказати не можу, але думаю, що це було б щось творче.

– Чим полюбляєте займатися у вільний від спорту час?

– Люблю прогулянки з товаришами або з командою, люблю книжки, фільми, серіали, дивлюся українські телепередачі на кшталт «МастерШеф» або якісь драми. У якісь творчі миті можу займатися малюванням.

– Який стиль одягу поза спортом вам до смаку?

– Мені імпонує мінімалістичний стиль, до вподоби скандинавський, і ще мені підходить французький стиль. Кежуал не люблю, тому що майже все життя в ньому проходить. І я намагаюся вдягати сукні або підбори чи щось буденне, щоб відійти від спортивного стилю.

– Чи є у вас улюблені бренди?

– Ну, це цікаве питання. Я люблю сучасні українські бренди, такі як PAPAYA, Baginskiy мені дуже подобається з капелюшками та інші українські бренди. Полюбляю і французькі, і італійські марки, але немає можливості купувати багато таких речей, тому що я їх потім не використовую. Воно потім у мене в гардеробі, воно гарне і надовго, але його не дуже багато.

– Що вас мотивує і надихає?

– Те, що я усвідомлюю, що у мене великий потенціал. Я можу багато чого досягти у цьому житті. Плюс мене мотивує невідомість того, наскільки далеко я можу просунутися. І також мені хочеться довести собі і всім, що Україна може бути сильною і здобувати медалі на будь-якому рівні змагань.

– Про що мрієте?

– Я мрію про щасливе життя, про реалізацію всіх своїх мрій. На даний момент усі вони пов’язані з бадмінтоном, звичайно. Я прагну багато трофеїв. І хочу бути ракеткою номер один у світі.