“`html
Українська кінострічка «Ілюзія тихої ночі» здобула спеціальну нагороду фестивалю у Швейцарії 26.04.2026 17:38 Укрінформ Український документальний кінофільм «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних відзначений спеціальним призом міжнародного кіноогляду Visions du Réel у секції Burning Lights Competition.
Як інформує Укрінформ, про це сповіщає Суспільне Культура.
Фільм представили на 57-му фестивалі, який триває у Ньйоні з 17 до 26 квітня. Кінокартина бере участь у змагальній програмі Burning Lights, яка акцентує увагу на інноваційному документальному кіно.
Зазначається, що кіноробота «Ілюзія тихої ночі» створена як великий колективний проєкт: її знімали протягом однієї ночі в липні 2025 року за участі понад 40 операторів та сотень людей з різних куточків України.
Кіно закарбовує ніч з 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степів, від прифронтових зон до міст, які пережили повітряні удари.
До знімального процесу приєдналися люди різного віку, фаху і досвіду, котрі документували свою дійсність під час війни. У результаті був створений збірний портрет держави, яка переживає війну, поєднуючи масштабні плани та інтимні спостереження.
За словами творчої групи, проєкт став експериментальним і водночас емоційним вираженням про життя країни під час комендантської години.
Міжнародні критики вже відзначили масштаб і задум стрічки. Зокрема, оглядачі підкреслюють багатошаровість оповіді та поєднання різних переживань – від буденних сцен до існування на тлі війни.
«Попри те, що фільм показує, як українці стійко продовжують жити своїм життям, в оповіді відчувається зловісний підтекст. З титрів ми дізнаємося, що значна частина російських атак на українську інфраструктуру відбувається вночі. Лише в липні 2025 року було вбито 286 мирних жителів. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – пише Business Doc Europe.
У Cineuropa фільм характеризують як колективний портрет людей, які, всупереч війні, «шукають хоч трохи надії» та зберігають почуття людяності:
«Легкість, пов’язана з щоденними справами, відступила місцем страху, оскільки вони з тривогою чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, пес лежить у квартирі, очікуючи, коли закінчаться бомбардування, жираф байдуже дивиться в порожньому зоопарку, а мати намагається заспокоїти свою дитину, запевняючи її, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, жага до життя та спротиву ніколи не покидає цей зранеий народ, який не має наміру здаватися».
Водночас у International Cinephile Society назвали кінофільм «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає звичною справою, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:
«Фільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить окремі епізоди важкими для сприйняття, але він передає незламний дух українського народу. Вони прийняли це як невід’ємну частину свого життя, принаймні на деякий час, адже знають, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові труднощі».
Світова прем’єра кінострічки відбулася 21 квітня в рамках фестивалю Visions du Réel.
Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.
Як передавав Укрінформ, торік на фестивалі документального кіно Visions du Réel фільм Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь отримав відзнаку Eurimages Co-Production Award.
Кадр з фільму/Cуспільне
Кіно Швейцарія Україна Кінофестиваль фільм “`