-
Артем Логінов
Журналіст
АРМА / АРМА
Система управління арештованими та конфіскованими активами в Україні має шанс на радикальну трансформацію. Після прийняття оновленого законодавства про ARMA, з липня 2025 року держава суттєво змінює свій підхід до роботи з підприємствами, які були арештовані та будуть конфісковані у санкційних власників рішеннями Верховного Суду України.
Досі моделі управління, що використовувалися цим агентством, часто призводили до втрати вартості бізнесу, руйнування виробничих процесів та фактичного позбавлення від діючих компаній. Хоча бюджет України міг би отримувати мільярди від їхньої діяльності або продажу новим інвесторам. З впровадженням нових законодавчих норм акцент у діяльності ARMA зміщується на збереження економічного потенціалу активів та створення умов для їх вигідного продажу стратегічним інвесторам.
Що змінюється в роботі ARMA
Ключовим нововведенням стало введення до законодавства поняття «складних активів» – єдиних майнових комплексів, часток у статутному капіталі, паїв, акцій тощо. Найчастіше це стосується діючих підприємств та бізнесів, які мають виробничі потужності та налагоджений збут, забезпечують робочими місцями українців та сплачують податки від своєї діяльності до бюджетів України.
Власники цих підприємств опиняються під санкціями з різних причин – від корупції та інших кримінальних правопорушень до належності та зв’язків з країною-агресором та її сателітами. А арешт їхніх бізнес-акцій з подальшим вилученням у власність України через Верховний Суд є ефективним механізмом не лише економічного покарання, а й усунення таких осіб від впливу на українські компанії. Варто пам’ятати головне: ці компанії є невід’ємною частиною української економіки. Їх знищення шкодить, перш за все, українській економіці, а не власникам, які перебувають на російській території або десь у вигнанні.
Саме для захисту інтересів української економіки відтепер рішення про подальшу долю таких складних активів прийматиметься не виключно ARMA – це буде передано до сфери відповідальності міжвідомчої комісії.
Це дає привід для оптимізму, адже попередня практика ARMA не мала конкретних механізмів роботи з умовними «золотими ложками з Межигір’я», які можна продавати на аукціоні як продукцію чи сувеніри, та підприємствами, діяльність яких потребує кваліфікованого управління, контролю, а головне, нагляду за ефективністю управління.
Щоб підприємства та підприємства, передані в управління, зберігали економічну активність та цінність для майбутніх інвесторів, зокрема шляхом роздержавлення на приватизаційних аукціонах Фонду державного майна після вилучення таких підприємств або активів у їхніх власників під санкціями.
Для підвищення ефективності та контрольованості діяльності ARMA оновлене законодавство передбачає включення до складу спеціальної міжвідомчої комісії представників Міністерства юстиції, Фонду державного майна, Міністерства економіки, Національної антикорупційної комісії, державних органів, незалежних експертів. Вона визначатиме оптимальну стратегію управління кожним складним активом — бізнесом чи підприємством: від тимчасового збереження операційної діяльності до підготовки до продажу.
Мета такої реформи очевидна: припинити практику передачі активів випадковим або упередженим менеджерам, які не мали досвіду чи стимулу підтримувати життєздатність бізнесу. Ще гірше, коли підприємства потрапляли або ризикували потрапити до рук конкурентів, створювалася можливість їх придбання або продажу для розширення частки ринку або усунення конкурента.
Помилки старої моделі управління конфіскованими активами
Необхідність таких змін стала очевидною після низки гучних провалів старої моделі управління. Одним із найяскравіших прикладів є ПАТ «Вінницяпобутхім», виробник косметики та побутової хімії під брендом «Вухастик» (раніше «Ушастий нянь»). Після передачі підприємства в управління ARMA у 2022 році тодішнє керівництво відомства заявило про 100 мільйонів гривень надходжень до бюджету, забезпечення сотень робочих місць та стабільну виробничу діяльність.
Однак, фінансова звітність компанії демонструвала сумну картину. У 2023 році компанія зафіксувала збиток у розмірі понад 254 мільйони гривень, а у 2024 році – ще 4,1 мільйона. Обсяги реалізації продукції фактично впали до нуля, штат працівників скоротився зі 160 осіб у 2021 році до трьох осіб (!!!) у 2024 році, а загальна заборгованість з виплати заробітної плати перевищила 9,4 мільйона гривень. Борг перед бюджетом зріс до 74,5 мільйона, перед Пенсійним фондом – до 2,7 мільйона, а прострочена кредиторська заборгованість перед постачальниками та партнерами досягла майже 40 мільйонів.
Фактичні результати роботи адміністрації виявилися далекими від заявлених успіхів. Олександр Леменов, засновник антикорупційної організації State Watch, оцінив ситуацію як роздачу компаній на розграбування та знищення конкурентам, як у випадку з “Аероком” та “Вінницяпобутом”. “До війни до бюджету було сплачено 40 мільйонів гривень. Чи буде знову 400 тисяч?”, – навів він приклад мізерної ефективності роботи держави.
Був великий виробник — і великого виробника немає
Ще одним показовим випадком є виробник газоблоків «Аерок», який до передачі в управління ARMA у 2021 році був успішним великим бізнесом з виручкою 1,83 мільярда гривень та оцінкою активів у 2 мільярди. Тільки виробничі потужності, склади та запаси оцінювалися в півтора мільярда гривень.
Після передачі в управління підприємство практично зупинило виробництво, його майно було розкрадено, а конкуренти швидко зайняли ринкову нішу. До приватизації завод накопичив понад 110,8 млн гривень боргів, які покупець мав погасити . Зрештою, «Аерок» був виставлений на продаж Фондом держмайна менш ніж за 1 млрд гривень.
Перетягування каната Гулівера: ARMA проти державних банків-кредиторів
Подібні проблеми виникли й з іншими активами, зокрема зі столичним торговим центром Gulliver, де держава втратила значну частину потенційних доходів через відсутність ефективного управління та тривалі судові процеси.
І не лише безпосередньо через нездатність попереднього керівництва ARMA організувати належне управління об'єктом. Є й непрямі втрати: державні банки, кредитори торгового центру Gulliver, не можуть отримати його як заставу за кредитами, бо один з найдорожчих бізнес-об'єктів столиці «застряг» в ARMA.
Державним банкам загрожують збитки, які, завдяки «креативному» підходу ARMA до управління цим складним активом, покриватимуть українські платники податків – з бюджету.
Чи зашкодила ця політика тодішнього керівництва ARMA своїми діями справжньому власнику Gulliver під санкціями? Швидше, допомогла – закріпила об'єкт під контролем власника під санкціями, заморозивши невизначену ситуацію на невизначений термін.
Вихід з глухого кута
Головним наслідком старого підходу є знищення працюючих підприємств, втрата робочих місць та значне знецінення активів, які держава могла б вигідно продати новим інвесторам. Це мільярди, втрачені для України.
Саме ці помилки заклали основу для нового курсу. Зміни в законодавстві, поява визначення поняття «складні активи» та створення міжвідомчої комісії фактично повинні сформувати нові стандарти управління.
Відтепер для держави важливо не лише тимчасово управляти конфіскованими компаніями, а й максимально зберегти їхню операційну цілісність, вартість та потенціал для майбутньої приватизації. Професійне управління діючими підприємствами створює можливості для наповнення бюджету, залучення стратегічних інвесторів та захисту економічної цінності активів.
Нове керівництво ARMA має шанс перезавантажити установу, яка роками була джерелом конфліктів та критики, та змінити формальний підхід до управління відповідними активами на державний. Прозорі процедури, колегіальні рішення та зосередженість на інвестиційній привабливості активів мають забезпечити ефективність та результативність. А головне – вони дозволять перейти до професійної моделі управління, де кожен переданий актив вважається ресурсом з майбутньою ринковою вартістю. Саме відмова від хаотичних рішень, які перетворили функціонуючі підприємства на руїни, є критично важливою умовою збереження економічного потенціалу вилучених активів.
Важливо, що нові правила щодо колективного визначення долі складних активів міжвідомчою комісією набудуть чинності 31 січня 2026 року. Вони мають стати запобіжником від непрозорих та хаотичних рішень. Водночас експерти сподіваються, що нове керівництво ARMA дочекається набрання чинності законодавчих вимог щодо складних активів для захисту економічних інтересів України, адже до того часу ARMA продовжуватиме далеко не ідеальні конкурсні процедури, започатковані попереднім керівництвом з усіма недоліками застарілого законодавства. Експертні кола впевнені, що тимчасовий виконувач обов'язків голови ARMA покладе край старим непрозорим підходам та зупинить інерційне повторення старих практик з їхніми помилками та провалами.
Якщо ARMA виправдає цю передову довіру, це буде важливим сигналом для бізнесу, інвесторів та суспільства, а також знаком того, що стратегічні активи нарешті працюватимуть на економіку, бюджет та народ України, а не перетворяться на руїни через управлінську некомпетентність чиновників.
