© Getty Images
Валентина Климус
В Україні чоловікам віком до 22 років дозволено виїжджати за кордон. Крім того, Верховна Рада розглядає варіант продовження вікового обмеження до 24 років.
Але які загрози існуванню держави забули врахувати Кабінет Міністрів та Верховна Рада, коли відкрили кордон для виїзду, але фактично закрили його для в'їзду?
Напад Росії на Україну змінив розуміння безпеки для всієї Європи. Країни готуються до ударів у відповідь у разі поширення на них збройної агресії. Україна обороняється вже 12 років. Але все ще виникає питання: наскільки ми адаптувалися та чи готові ми до умов затяжної війни? Як вплине на обороноздатність держави дозвіл на виїзд призовників за кордон? Що чекає на Україну найближчим часом без молоді в країні?
Що і чому змінилися правила перетину кордону? Серед причин рішення відкрити кордон для молоді президент Зеленський зазначив: «Діти можуть безпечно не лише закінчувати школу, а й, що важливо, вступати та закінчувати вищі навчальні заклади в Україні».
Але чи справді це причина? Давайте розглянемо, що насправді змінилося.
21 серпня цього року Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроект № 13673 , який передбачає посилення відповідальності за порушення умов перебування за кордоном: штраф у розмірі від 3400 до 5100 гривень або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Відповідальності можна уникнути, якщо людина повернеться до України протягом трьох місяців та добровільно заявить про правопорушення.
22 серпня депутат Федір Веніславський зареєстрував законопроект № 13685 , який пропонує можливість виходу на пенсію для чоловіків віком до 25 років.
24 серпня Кабінет Міністрів затверджує постанову № 1031 , яка відкриває кордон для осіб віком від 18 до 22 років на час воєнного стану, але для виїзду необхідно мати паспорт та військовий обліковий документ.
Однак виявляється, що навіть до постанови молодь могла здобувати вищу освіту в Україні, адже у 2024 році проект закону № 10449 передбачав, що мобілізації не підлягають як студенти, так і аспіранти денної форми навчання цивільних вищих навчальних закладів.
Тому аргумент про необхідність надання певній категорії громадян привілею на відкриті кордони викликає питання.
Вплив на обороноздатність
У пояснювальній записці до законопроекту No13685 зазначено: «Необхідність перегляду правил виїзду за кордон військослужбовців строкової служби та військовослужбовців, які не досягли призовного віку, є очевидною та не становить суттєвих загроз з точки зору забезпечення обороноздатності України».
Як організація, що цікавиться обороноздатністю України, ГО «Намір» має кілька коментарів:
- У майбутньому відхід молоді насправді не вплине на ситуацію в армії. Але як щодо передбачень? Хто прийде їм на заміну через п'ять-десять років? Чи планує Україна продовжувати старіння армії (наразі середній вік діючих військовослужбовців становить 35+ років), ігноруючи фізичний та психологічний стан військовослужбовців, а також необхідність дотримання термінів служби?
- Це демотивує військовослужбовців дійсної служби, які, порівняно з тими, хто ще не потрапив у «армійську пастку», мають суттєві обмеження у своїх правах, таких як вільне пересування, звільнення, відпочинок тощо.
Особливо хочу звернути увагу на несправедливість щодо чоловіків віком 18–24 років, які підписали контракт, щоб мати змогу виїхати за кордон після закінчення служби.
- Посилене покарання за неповернення з-за кордону нагадує чинні в Ізраїлі закони, але Кабінет міністрів вирішив проігнорувати ключові аспекти ізраїльської моделі: прозорий розподіл за військовими спеціальностями, вислугою років та премії для ветеранів.
Крім того, громадяни Ізраїлю формують власні цінності, служачи в армії в боротьбі за існування своєї держави, а тому не залишають країну, навіть якщо мають на це право. У нашій ситуації ці «мотивуючі» фактори стануть лише ще однією причиною не повертатися до України.
Припинити надання привілеїв певним категоріям громадян, створюючи дискримінацію за віком, видом діяльності тощо.
Право перетину кордону повинні мати:
- особи, які не досягли призовного віку (до 17 років);
- особи, які пройшли обов'язкову військову службу протягом певного терміну.
Служба формуватиме у громадян фундаментальні переконання, які усунуть ризик того, що людина не повернеться, маючи можливість виїхати. Це непопулярне для влади рішення закладе основу для формування армійського резерву, а отже, і для виживання українців як нації, незалежно від того, подобається ця ідея виборцям чи ні.
Щороку кількість молоді в Україні зменшується, і можна стверджувати, що країна продовжуватиме втрачати молодих людей без перспективи повернення.
Texty.org.ua
Давайте розглянемо піраміду населення за останні сім років. Згідно з Texty.org , наразі в Україні:
- чоловіки віком 18–24 років — 1,3 мільйона;
- хлопчики віком 10–17 років — 1,5 мільйона.
Через сім років перші підлягатимуть мобілізації, а другі матимуть право виїжджати за кордон.
Згідно з дослідженням Gradus Research за 2024 рік, 79% молодих людей віком 18–24 років хочуть поїхати за кордон. Водночас, дослідження Info Sapiens показує, що порівняно з 2023 роком, у 2024 році вдвічі менше людей віком до 35 років хотіли б повернутися до України (2023 — 66%, 2024 — 32%).
Незалежно від того, чи закінчиться війна завтра, чи триватиме ще десятиліття, динамічна економіка та робоча сила є важливими для виживання країни. Згідно з опитуванням роботодавців 2024 року, основними причинами нестачі людей є:
- мобілізація (67%);
- міграція (54%).
Мобілізація необхідна для існування країни, тому рівень міграції має бути знижений. А відкриття кордону для майбутніх спеціалістів – це крок до знищення України.
Переважний вік для створення сім'ї в Україні – 25–35 років. Тобто, якщо молодь виїжджатиме за кордон, то через кілька років у країні не буде кому народжувати нових громадян. Сьогодні смертність в Україні значно перевищує народжуваність, а крім того, держава не має можливості створювати позитивні умови для молоді ні зараз, ні найближчим часом. Тож незрозуміло, як саме планують заохочувати повертатися тих, хто виїжджає.
На думку громадської організації «Намір», такі ініціативи влади є недалекоглядними та можуть призвести до вимирання нації.
Як інші країни готуються до війни?
Вже зараз низка скандинавських країн готується до можливої війни з Росією.
Норвегія
Громадяни віком від 19 до 44 років зобов'язані служити в армії до 19 місяців. Під час воєнного стану вік мобілізації знижується до 18 років, а призовникам заборонено виїжджати з країни.
З 2025 року: більша армія та збільшення військового обов'язку – 12 тисяч щороку замість 8 тисяч; Обов'язкова цивільна робота у воєнний час.
Швеція
Військова служба для всіх віком від 16 до 70 років протягом 9–15 місяців. Під час воєнного стану кордони будуть закриті для призовників. Скасування виключення призовників з військового обліку, якщо з моменту їхньої останньої військової служби минуло більше 10 років. Відновлення загальної військової повинності з 2018 року.
Фінляндія
Чоловіки віком 18–60 років зобов’язані служити 5,5–11,5 місяців. Під час воєнного стану обмеження права на поїздки для військослужбовців термінової служби. Підвищення віку резервістів до 65 років та залучення їх до охорони кордону (з 2024 року). Збільшення резерву до 1 мільйона до 2031 року.
Національна стратегія розвитку
Україні потрібно інтегрувати досвід Ізраїлю та розбудовувати свою армію, як це роблять скандинавські країни. Високий рівень обороноздатності неможливий без реформ в армії та залучення всього населення до боротьби.
Цінність свободи відчувається лише тоді, коли її втрачено або під час боротьби за неї, тому для формування ідеологічної нації Україні потрібно реалізувати стратегію залучення молоді до відстоювання цінностей та формування «культури цінності свободи та незалежності».
Прикладом такої моделі є Ізраїль , де служить молодь віком до 29 років. Ізраїльська армія – це соціальний інститут, який об’єднує всіх ізраїльтян та іммігрантів і формує єдину націю. Завдяки цьому громадяни Ізраїлю масово не виїжджають за кордон (хоча заборона на перетин межі скасовується після служби), а обирають будувати майбутнє у власній країні.
Ключові реформи в армії мають стосуватися відповідальності командирів, можливості обирати посаду та фіксованого терміну служби.
А право вільно виїжджати за кордон має бути надано тим, хто звільнений після служби.
