© EPA-EFE/СЕРГІЙ КОЗЛОВ Нерозірвані боєприпаси, зокрема артилерійські снаряди, ракети та ручні вибухівки, ще більше посилюють небезпеку.
Наразі Україна входить до числа країн світу з найбільшим рівнем мінного забруднення . Вибухівкою забруднено приблизно чверть її суходолу — площа, що за розмірами перевищує Англію. За оцінками ООН, на території України зараз встановлено понад мільйон розсіяних наземних мін.
Як детально зазначається, ці пристрої містять детонаційні механізми, що активуються тиском, рухом або розтяжками. Конструкції різняться залежно від цілей. Міни ПФМ-1 «метелик» радянських часів, відомі тим, що травмували афганських дітей через десятиліття після їх використання, також були виявлені в колишніх окупованих регіонах України.
Українські служби з надзвичайних ситуацій повідомляють, що з початку повномасштабної агресії Росії вибухонебезпечні залишки забрали життя 359 осіб та отримали поранення майже 1000, зокрема 18 підтверджених смертей дітей.
Спеціаліст ООН з розмінування Пол Хеслоп підтверджує, що російські війська залишили важкі протитранспортні міни (що містять 5-10 кг вибухівки) вздовж шляхів відступу. Для їх детонації потрібна значна вага, як-от танки чи вантажівки.
Він наголосив на безпрецедентних проблемах з розчищенням: «Зони артилерійського обстрілу, що охоплюють радіус 20 миль, залишають незліченну кількість нерозірваних боєприпасів. Масштаби та складність забруднення перевищують історичні прецеденти».
Україна нещодавно приєдналася до кількох східноєвропейських країн, які вийшли з Оттавського договору про заборону наземних мін, посилаючись на проблеми безпеки кордонів. Продовжуючи розмінування, посадовці визнають потенційне використання цих мін у обороні проти наступаючих сил.
«Зіткнення з асиметричною війною вимагає відповідних оборонних заходів», – заявив голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник, водночас стверджуючи, що гуманітарне очищення залишається пріоритетом уряду.
З огляду на експоненціальне зростання забруднення, традиційні методи очищення можуть вимагати семи століть. Однак у статті Катерини Тарасової «БПЛА: розмінування українських земель лише за 10-15 років» висвітлено передові технології, які обіцяють прискорене відновлення, потенційно обходячи застарілі підходи.
