ESG‑стандарти в біоенергетиці: що очікують інвестори

ESG‑стандарти в біоенергетиці: що очікують інвестори

ESG‑стандарти в біоенергетиці: що очікують інвестори

Станом на сьогодні біоенергетичні проєкти вже не розглядаються як просто технології сталого виробництва. Вони є частиною глобальної трансформації економіки, яка орієнтується на ESG‑стандарти: Environmental, Social, Governance. Особливо це стосується біогазових і біометанових проєктів, які мають величезний потенціал у декарбонізації та енергонезалежності. Відповідність ESG-вимогам є базовою умовою для залучення міжнародного фінансування, співпраці з європейськими інституціями та виходу на ринки ЄС.

Pro-Energy — команда з понад 15-річним досвідом у сфері біоенергетики. Ми розробляємо та впроваджуємо рішення з виробництва біогазу, біометану та енергоефективності. У цій статті наш практичний досвід: як ESG-вимоги впливають на фінансування проєктів і що потрібно врахувати, щоб залучити інвестора ще до початку будівництва.

Чому ESG критично важливі для біогазових і біометанових проєктів?

Капітал більше не йде за обіцянками швидкої окупності — він шукає стабільність, прозорість і відповідальність. ESG — це нова мова комунікації між інвестором і бізнесом. Для біоенергетики, що працює з екосистемами, громадами та інфраструктурними змінами, ця мова є обов’язковою.

ESG-стандарти в контексті біоенергетики — це набір вимог, що враховують не лише економічну доцільність проєкту, а й його вплив на довкілля, суспільство та управлінські процеси. 

Основні ESG‑вимоги до біоенергетики

E – Environmental: екологічний вплив

  • Зниження викидів парникових газів (CH₄, CO₂): замість потрапляння метану в атмосферу — газ у контрольованій формі перетворюється на енергію.
  • Переробка органічних відходів: харчові відходи, протерміновані продукти, послід, гній тощо не потрапляють на сміттєзвалища чи зберігання традиційним способом під відкритим небом = скасування екологічного податку на викиди СО2.
  • Зменшення забруднення ґрунту та води (як за традиційних способів зберігання / утилізації).
  • Скорочення використання викопного палива: біометан може замінити природний газ.
  • Замкнений цикл поживних речовин: дигестат (залишки після ферментації) = добриво для ґрунтів.

Приклад:

Компанія, що виробляє біометан із харчових відходів супермаркетів, уникає понад 20 000 т CO₂ на рік, адже:

  • 1 т відходів на сміттєзвалищі викидає до 4,2 т CO₂-екв.

S – Social: соціальна відповідальність

  • Створення нових робочих місць у регіонах.
  • Навчання та безпека працівників.
  • Взаємодія з громадою: прозоре інформування, попередження можливих ризиків (запахи, шум тощо).
  • Залучення місцевих фермерів або супермаркетів у постачанні сировини.
  • Позитивний імідж компанії як частини «зеленої економіки».
  • Можливості впровадження принципів сталого розвитку на підприємстві.

Приклад:

Компанія в Естонії організувала програму для шкіл: учні дізнаються, як харчові відходи з їдалень перетворюються на біогаз для автобусів міста.

G – Governance: управління

  • ESG-стратегія в бізнес-плані (інтеграція екологічної політики).
  • Прозора звітність за стандартами GRI, CDP або SFDR.
  • Впровадження антикорупційних політик — як передбачено EU Taxonomy та принципами PRI (Principles for Responsible Investment).
  • Сертифікація (ISCC, RED II) для підтвердження походження біометану з відходів.
  • Контроль за всім ланцюжком виробництва — від постачання сировини до реалізації енергії.
  • Відстежуваність (traceability) — повний контроль за походженням сировини та всіма етапами виробництва: документальне підтвердження походження біомаси, контроль умов транспортування та переробки, облік виробленої енергії або біометану, підтвердження цільового використання.

Приклад:

Оператор біометанової установки веде регулярні аудити щодо сталого використання сировини, має сертифікацію для експорту біометану в ЄС.

Фото 2 — ESG-стандарти для біоенергетичних проєктів: вимоги інвесторів

Глобальні та європейські межі ESG‑звітності

Для біоенергетичних проєктів важливо відповідати класифікації EU Taxonomy, яка передбачає шість екологічних цілей і принцип «Do No Significant Harm» (дослівно «Не завдавайте значної шкоди»). Це базова вимога для залучення інвестицій у сферу відновлювальної енергетики.

Із 2024 року українські компанії почали добровільно впроваджувати у свою практику нові стандарти ESRS (European Sustainability Reporting Standards). Вони замінюють традиційні підходи, як GRI (Global Reporting Initiative), і передбачають жорсткіші вимоги до прозорості, деталізації даних та взаємозв’язку з фінансовими показниками. Тенденція очевидна: із 2026 року великі компанії в Україні будуть зобов’язані вести звітність ESRS, що вже стимулює підприємства до перегляду своєї системи управління.

Додатково для енергетичних компаній актуальні SASB (Sustainability Accounting Standards Board) і TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures) — фреймворки, що допомагають врахувати специфіку галузі та кліматичні ризики.

Усі ці інструменти допомагають не лише підвищити звітність і прозорість, а й сформувати довіру інвесторів, фондів та фінансових установ. Саме це стає вирішальним фактором для отримання фінансування у сфері відновлювальної енергетики.

Як інвестори оцінюють біоенергетику

Міжнародні інвестори вимагають сертифікацію відповідно до міжнародних стандартів, наприклад, Green Bond Principles або Climate Bonds for Bioenergy.

Вони враховують:

  • відповідність критеріям «Do No Significant Harm»;
  • наявність ESG‑комітету, як у компанії Enviva (найбільший постачальник біоенергії у світі);
  • відповідність принципам Equator Principles, які є базовими для фінансування інфраструктурних проєктів через банки розвитку.
  • для проєктів із біометану обовʼязковою умовою є проходження сертифікації за стандартами ISCC та відповідати критеріям директиви RED II. Ці сертифікати підтверджують сталий характер виробництва, прозорість походження сировини та відповідність європейським вимогам щодо викидів і обліку вуглецю. 

Фото 3 — ESG-стандарти для біоенергетичних проєктів: вимоги інвесторів

Практика впровадження ESG в Україні

«Астарта-Київ» стала одним із перших кейсів, де успішно поєднано інвестиції, прозорість і відповідність ESG-політиці.  Це був перший в Україні кейс під програмою High Climate Impact Corporate Sector Programme ЕБРР. У 2023 році компанія залучила фінансування від ЄБРР на реалізацію біоенергетичних проєктів із сертифікацією.

Водночас згідно з офіційною стратегією, українські компанії мають почати подавати звітність за стандартами ESRS з 2026 року, залежно від категорії підприємства.

Рекомендації для біоенергетичних проєктів

Щоб бути цікавими для інвесторів і відповідати вимогам сучасного ринку, біоенергетичні проєкти мають діяти системно — ще до старту будівництва. Ось із чого варто почати:

1. Оцінюйте вплив на довкілля з самого початку.Уже на етапі попереднього проєктування (feasibility study) необхідно передбачити проходження всіх обов’язкових процедур — стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та оцінки впливу на довкілля (ОВД). Ці процеси включають аналіз викидів парникових газів, використання водних ресурсів та інших екологічних показників, але головне — вони є вимогою європейського законодавства та ключовим критерієм для отримання фінансування від міжнародних інвесторів.

2. Працюйте з людьми.Створіть соціальну стратегію: інформуйте та залучайте місцеві громади, проводьте навчання для працівників, впроваджуйте заходи, що унеможливлюють негативний вплив на мешканців. Такий підхід формує довіру, підвищує лояльність громади та знижує репутаційні ризики.

3. Побудуйте прозору систему управління.Інтегруйте ESG-показники у внутрішні процеси компанії: KPI керівників, систему звітності, контроль ризиків. Це демонструє серйозність намірів і довгострокову стратегію.

4. Готуйте звітність за міжнародними стандартами.Мінімальний рівень — це GRI, але якщо ви орієнтуєтеся на європейських партнерів або банки, варто працювати з ESRS, TCFD чи SASB. Вибір залежить від типу бізнесу та ринків, на які ви виходите.

5. Залучайте експертизу компаній, які мають досвід у впровадженні проєктів за міжнародними стандартами.Наприклад, компанія Pro-Energy вже багато років реалізує біоенергетичні проєкти відповідно до вимог міжнародних інституцій. Команда бере на себе повний цикл — від feasibility study до введення в експлуатацію — і допомагає інтегрувати ESG-стратегію в проєкт ще на початковому етапі. 

Висновок: ESG — це стратегія сталого бізнесу

Відповідність ESG‑стандартам у біоенергетиці — це вже не конкурентна перевага, а умовний «допуск» до капіталу. Інвестори шукають проєкти, які відповідають принципам сталого розвитку, тримають екологічний вплив під контролем, демонструють соціальну відповідальність і прозоре управління.

У 2025 році ті компанії, керівники та підприємці, які інтегрують ESG у свою бізнес-модель, зможуть не лише залучити інвестиції, а й побудувати бізнес, готовий до викликів майбутнього. А решта залишиться поза глобальним енергетичним трендом.

Зверніться за консультацією — розберемо ваш кейс, оцінимо потенціал проєкту та підготуємо рішення, які працюють не тільки на сьогодні, а й на сталий розвиток у майбутньому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *