Музичний критик Ігор Панасов: 60 експертів обрали вас до п’ятірки номінантів YUNA – це вже визнання!
Фото: YUNA
15-та урочиста подія вручення Національної музичної відзнаки YUNA, за збігом обставин, відбулася 15-го квітня. У столичному Палаці «Україна» назвали тріумфаторів у 14 категоріях – повний перелік переможців – ось тут. І за усталеною традицією навколо нагородження зчинилися дебати: «А за які заслуги його/її відзначили?», “Чому саме ця композиція, а не інша?”, “Хто взагалі їх вибирає?” – як завжди, українцям непросто догодити.
Однак, щоб хоча б з’ясувати, чому нагороди дісталися саме цим виконавцям, журналістка Коротко про звернулася за роз’ясненнями до директора з розвитку музичної премії YUNA, музичного оглядача Ігоря Панасова. Поговорили про найзначущіші номінації, а також трохи торкнулися ситуації в шоу-бізнесі в цілому.
Ігор Панасов. Фото: instagram.com/igorpanasov
— Ігоре, як музичний експерт, чи задовольняє вас стан нашого шоу-бізнесу, який відчутно зменшився під час війни, і кардинально змінився склад артистів? Адже сьогодні я майже не зустрічаю тих, хто був популярним до 2022 року. Як ви вважаєте, це сумно чи це нормально?
— Безсумнівно, Jerry Heil, Пивоваров, TVORCHI — до війни не мали такої популярності, як зараз. Останні чотири роки додали їм значущості — медійної та, певною мірою, творчої. Я не бачу нічого дивного, оскільки будь-які зміни в країні та суспільстві відкривають нові можливості для інших музикантів, які відходять у минуле. Наприклад, той самий Потап, який був справжнім поп-королем, не лише як виконавець, а й як продюсер, співавтор тощо. І, звісно, увагу перехоплюють інші.
Як для людини, яка стежить за музичною сферою та аналізує її, останні роки музика не сприймається як “абстрактна річ у вакуумі”, що існує відокремлено. Тобто щось нереальне. Музика тісно пов’язана з тим, що відбувається з її слухачами. Тому в умовах національних потрясінь, які впливають на наші думки, почуття та світогляд, змінюються лідери музичної сцени. Це цілком закономірно. Інакше була б стагнація.
“Найкращий дует/колаборація” — ADAM & SASHA NOROVA – “Ау Ау”
— Тоді розглянемо список переможців премії YUNA – 2026. Першу відзнаку ви вручили в категорії “Найкращий дует/колаборація”. Перемогла пісня ADAM & SASHA NOROVA – “Ау Ау”
— Пісня стала хітом. Немає жодних сумнівів у її важливості. Вона тривалий час займала високі позиції в чартах YouTube, але шанси на перемогу зросли після трагічної смерті фронтмена гурту ADAM Михайла Клименка. Звісно, члени журі віддали голоси за цей дует, вшановуючи пам’ять музиканта. Проте ця пісня нічим не поступалася конкурентам за іншими критеріями. Враховувався не лише трек та його популярність, а й обставини, пов’язані з артистом.
Саша Норова отримує нагороду за “Найкращий дует/колаборація”. Фото: Коротко про
“Найкращий виконавець” Артем Пивоваров та “Найкращий поп-гурт” The Bуса
— У чому секрет успіху Артема Пивоварова, який цьогоріч отримав аж 3 нагороди та неодноразово ставав лауреатом?
— Декому може здатися дивним, що Артем вже четвертий рік поспіль отримує відзнаку найкращого виконавця. Але важко заперечити, що Пивоваров зараз є найвпливовішою постаттю серед чоловіків-виконавців. Він працює систематично, не лише дає концерти та випускає альбоми, а й створює навколо себе унікальний музичний простір. Проєкт “Твої вірші, мої ноти”, в рамках якого вийшло вже два альбоми, — це не просто збірка пісень, а велика кількість дуетів, колаборацій з різними артистами та популяризація української літератури завдяки цим пісням.
Паралельно з проєктом, що стартував у березні 2021 року, останні півтора року Артем реалізує проєкт “Вірші інші”, що став відгалуженням у створеному ним всесвіті. Також Пивоваров є учасником проєкту The Bуса, в якому значну роль відіграють стендапери “Леви на джипі”. Перемога The Bуса в номінації “Найкращий поп-гурт” — це чудово, прогресивно та додає свіжості уявленню про те, які саме фігури працюють у цьому сегменті.
Артем Пивоваров на церемонію нагородження не прийшов. Фото: YUNA
— Водночас, деякі блогери та коментатори в Instagram заявили, що ви нагородили неіснуючий гурт.
— Поясню. The Bуса не проводять концертів і не є поп-гуртом у класичному розумінні цього слова, як сталий склад, що постійно представляє себе як окрему одиницю на музичній арені. Певною мірою зауваження блогерів мають сенс, але вони відображають вузьке розуміння того, що таке поп-гурт у 2026 році. Ми живемо в епоху онлайн, і коли люди об’єднуються та створюють проєкт, який живе насамперед на стрімінгових платформах і в YouTube, завдяки кліпам, — його не можна ігнорувати.
Без кліпів з мільйонами переглядів кожна робота була б неповноцінною. Тому добре, що Мітя Шмурак — режисер усіх кліпів і важливий член команди — отримав нагороду.
The Bуса — це не просто команда однодумців, які постійно створюють щось оригінальне, вони залучають до проєкту інших музикантів, таких як Ірина Білик, Даша Астаф’єва, “Циферблат”, Степан Гіга тощо. Це унікальний проєкт, тому він і переміг. А тим, хто не задоволений таким вибором, я пропоную згадати британський віртуальний гурт Gorillaz, що з’явився як анімаційний проєкт без реальних людських облич. І деякий час він існував як медійна фігура в інформаційному просторі — без концертів і конкретних виконавців.
— З професійної точки зору, поясніть, будь ласка, чому вже другий рік поспіль така складна ситуація в номінації “Найкращий поп-гурт”. Адже, по суті, обирати було ні з чого.
— Так, ця тенденція спостерігається не вперше. Кількість поп-гуртів, які потрапляють до списків YUNA, з кожним роком зменшується. Колись їх було 30, потім 20, а цього року — 13.
Це легко пояснити. Останні пʼятнадцять років у центрі уваги перебуває особистість, а не колективний проєкт. Навіть у гурті завжди є яскравий фронтмен. Наприклад, The HARDKISS, де харизматична та талановита Юлія Саніна привертає найбільше уваги. Хлопці, безумовно, молодці, але саме солістка визначає популярність проєкту. Без яскравої особистості гурти не мають великого успіху. Тому перевага у сольних виконавців — їх сотні, адже вони привертають більше уваги.
— Я також вважаю, що поп-гурти, особливо корейські, — це комерційний продукт, у який вкладають значні кошти. У нас зараз немає таких проєктів і продюсерів, готових на це піти. Тому що це не на часі, як кажуть.
— Ви влучно підмітили. Справді, часи нульових, коли було багато продюсерських проєктів саме в поп-гуртах, минули. Зараз інший час. У нульових, наприклад, Юрій Нікітін цим займався, багато невеликих продюсерських центрів просували своїх артистів. Команда Потапа і Горової також працювала в цьому напрямку, і їхній проєкт “Время и стекло” можна вважати єдиним, хто вижив у конкурентній боротьбі.
Продюсерська конвеєрна схема вже не працює так ефективно, як раніше. Тому не з’являється багато поп-гуртів, які досягають великого успіху в мейнстрімі. А премія YUNA — це мейнстрім, вона відображає тих, хто досяг найбільших успіхів, а потім журі обирає найдостойнішого. У цьому полягає відмінність YUNA від інших премій, які більше орієнтовані на інді-музику та андеграунд.
Неіснуючий гурт? Ви просто не розумієте сучасних трендів. Фото: YUNA
Найкращий рок-гурт – Ziferblat
— Яка ситуація на ринку з рок-гуртами і чому багато людей критикують гурт Ziferblat у цій номінації?
— Ситуація ще гірша, ніж з поп-гуртами, тому що в суспільній свідомості рок-культура асоціюється з довговолосими чоловіками з гітарами. Цей стереотип заважає людям сприймати Ziferblat як рок-гурт. В Instagram під постом про перемогу Ziferblat люди гнівно пишуть “Який це рок?” У відповідь на ці коментарі з акаунту Ziferblat, ймовірно, самі хлопці пояснюють, чому вони вважають себе роком. Більшість людей не знає про існування арт-року або прогресивного року, що далекі від AC/DC чи Black Sabbath. Арт-рок — це субкультура в культурі. І Ziferblat є адептами та продовжувачами цієї традиції, безсумнівно, вони частина рок-культури.
Гурт Ziferblat тішиться тим, що його визнали “Найкращим рок-гуртом”. Фото: YUNA
Найкраща виконавиця – Alena Omargalieva
— У цій номінації я згодна з результатом — Олена Омаргалієва дійсно лідирує, адже її хіт “Не п’яна, закохана” бʼє всі рекорди за кількістю прослуховувань. Але Jerry Heil теж чудова.
— Думаю, Jerry Heil переможе наступного року, оскільки її нещодавній концерт у Палаці спорту, безумовно, вплине на майбутні рішення, адже це була особлива подія. Їм вдалося створити музичне шоу, яке мало кому вдається. Гадаю, протягом цього року артистка продовжить розвивати свій успіх і досягне рівня, коли достатньо експертів проголосують саме за неї в цій номінації.
Цьогоріч експерти відзначили несподіваний успіх Alena Omargalieva, яка стрімко злетіла минулого року і подарувала нам кілька справжніх хітів, про які мріють багато поп-артистів. Важливо, що в шорт-листі номінації “Найкраща пісня” було одразу дві композиції Alena Omargalieva — “Мужчина” та “Не п’яна, закохана”. А ще у неї вийшов успішний дует з MamaRika (“Не ходи”, – Авт.). Експерти були настільки вражені проривом цієї артистки, що віддали їй більшість голосів.
Також шорт-листі номінації “Найкраща пісня” було одразу дві композиції Alena Omargalieva. Фото: YUNA
Переглянути цей допис в Instagram
— А як щодо інших претенденток у цій номінації: Dorofeeva, Kola, MamaRika, Анна Трінчер?
— Dorofeeva не мала гучних хітів минулого року. Kola стала менше писати, і думаю, що зараз перебуває в процесі внутрішньої трансформації як артистка. Вона відчуває, що те, що їй вдалося успішно реалізувати за останні три роки, коли вона була на піку, вже не працює так ефективно, і буде шукати інші шляхи розвитку. Можливо, почне співпрацювати з новими авторами. 2025 рік був для Kola відносно спокійним, тому вона не була фавориткою премії.
— Зважаючи на те, що Аня Трінчер також не отримала статуетку, експерти не звертають увагу на велику кількість підписників в Instagram.
— Я припускаю, що для експертів YUNA це занадто легковажний контент. Її успіх очевидний, вона, безперечно, зірка. Але розмова про внесок у сучасну культуру, сучасну музику — це не про Анну Трінчер. Це успішний, яскравий, добре структурований проєкт розкрутки талановитої дівчини, але це не про музичну культуру. Гадаю, експерти розрізняють ці речі.
На вручення премії Кажанна теж не прийшла. Фото: YUNA
Відкриття року – Кажанна. Найкращий хіп-хоп хіт – Кажанна – пісня “boy”
— У нас ще є Кажанна, яка перемогла у двох номінаціях.
— Кажанна отримала велику увагу завдяки пісні “boy”, яка вийшла наприкінці 2025 року і стала вірусною. Це цікава, незвичайна пісня. Багато хто іронізував, що вона стала найкращим хіп-хоп хітом. Так, це не класичний хіп-хоп — артистка просто використовує елементи хіп-хопу в пісні: речитатив, гру слів тощо. Звісно, це не класика хіп-хопу, як Skofka, Yarmak та інші номінанти.
Ми оцінювали не відповідність пісні всім канонам хіп-хопу, а використання його стилістики та популярність. Номінація називається не “найкраща хіп-хоп-пісня”, а саме “хіп-хоп хіт”. Чесно кажучи, я хотів, щоб у цій номінації переміг Yarmak. Він не лише ближчий до класичного хіп-хопу, а й є важливою постаттю в українській хіп-хоп-культурі, яка проходить свій особливий шлях. Хотілося б, щоб у наступні роки якось відзначили його талант та внесок у музику.
Продюсерка Ірина Горова забрала нагороду Кажанни. Фото: Коротко про
— Мені дуже шкода, що цього року в “Кращих дуетах” не виграла композиція Jerry Heil і Yarmak — “З якого ти поверху неба”. Це дуже класна робота. Взагалі шкода, що багато по-справжньому талановитих артистів не отримали перемогу.
— Хочу висловити загальну думку. Звісно, хочеться, щоб перемогли всі. У кожного свої пріоритети, але перемагає лише один. Потрапляння до п’ятірки номінантів премії YUNA — це вже визнання.
Мені шкода, що деякі артисти цього не розуміють. Вони сприймають досягнення як перемогу лише тоді, коли вони на найвищій сходинці, а всі інші — внизу. Але 60 експертів обрали вас до цієї п’ятірки, а цього року в номінації “Найкраща пісня року” було 190 пісень. Хіба потрапляння до пʼятірки кращих серед майже двох сотень пісень — це не перемога? На місці артистів я б цьому дуже радів і прийшов на церемонію лише для того, щоб побачити, як згадають мене та мою пісню, навіть якщо нагороду отримає хтось інший.
— Мені здається, що багато артистів цього не розуміють. І спортивний азарт переважає над здоровим глуздом, що призводить до постійних втрат. До речі, цього року, як і минулого, на церемонію нагородження прийшло дуже мало артистів. Чому таке ігнорування?
— Як директор з розвитку YUNA відкрию вам таємницю: багато артистів просто засипають оргкомітет питаннями “Ми виграли чи ні?”. І на основі цього вирішують, чи приходити на церемонію. На мою думку, це неадекватна поведінка. Ви вже перемогли, потрапивши до шорт-листа, до сутності з великої кількості матеріалу. Чому ви не сприймаєте це як особливу увагу, як перемогу? Можливо, у вас якісь сумніви, не знаю. Це серйозне питання до артистів: “Що вони собі думають, коли так кажуть?”. Чи можливо, це їхні менеджери так впливають? Не знаю. Хотілося б, щоб наші артисти сприймали потрапляння до номінації як перемогу. А отримання фінальної нагороди — це супербонус, який може чекати на вас, а може й ні.