Соціальні мережі давно стали частиною нашого повсякденного життя, але в деяких людей їх використання перетворюється на залежність.
Людина, яка страждає на проблемне використання соцмереж, постійно відчуває сильне бажання зайти в додаток і насилу може перервати скролінг, навіть якщо він заважає навчанню, роботі та самопочуттю. Особливо схильні до такої залежності користувачі віком від 18 до 25 років — у найвразливіший період, коли молоді люди активно вибудовують свою ідентичність та стосунки з оточуючими.
У своєму новому дослідженні фахівці Китайського університету Гонконгу простежили, як пов'язані соціальна тривожність, онлайн-порівняння себе з іншими та ознаки залежності від соцмереж. У дослідженні брали участь 330 молодих людей з Гонконгу, переважно студенти. Учасники двічі заповнювали онлайн-опитувальники з інтервалом у три місяці, оцінюючи своє психічне здоров'я та цифрові звички.
Аналіз показав, що в учасників з вищим рівнем страху перед негативною оцінкою з боку оточуючих на початку дослідження частіше посилювалися ознаки залежності від соцмереж до моменту другого опитування через три місяці від початку експерименту. Очевидно, у таких людей соціальна тривожність посилює схильність порівнювати себе з іншими в інтернеті, а це, своєю чергою, підвищує ризик залежності від платформ.
Така логіка добре вписується в психологічні уявлення про соціальну тривожність. Для людей, яким важко спілкуватися офлайн, інтернет може здаватися безпечнішим середовищем: тут можна спостерігати за іншими без тиску живого контакту. Але цифрове середовище має важливий нюанс: воно буквально побудовано порівняно. Стрічки показують ретельно відібрані фотографії, успіхи, благополучні стосунки, відретушований зовнішній вигляд та стиль життя інших людей — і все це спонукає користувача оцінювати власну «соціальну цінність».
За стандартними порогами шкал, що використовуються, приблизно у 30% учасників вчені виявили симптоми, що відповідають високому ризику цифрової залежності. Додатково автори роботи зазначили, що соціальна тривожність особливо чітко пов'язана з виникненням цифрової залежності у жінок. У випадку чоловіків статистично значущого ефекту не було, але автори підкреслюють, що чоловіків у вибірці було помітно менше, тому робити остаточні висновки рано: потрібні додаткові дослідження.
У роботи є обмеження: у ній брали участь переважно студентки, а опитуваннях не відрізнялися типи платформ і види соціальних порівнянь. Проте, результати мають практичні значення: під час роботи із соціальною тривожністю психологам варто звертати увагу і екранні звички своїх пацієнтів, особливо з їхньої схильність нескінченно зіставляти себе коїться з іншими в цифровому середовищі.