© Getty Images
Владислав Обух
Минулого літа зовнішні поставки української агропродукції – основного експортного товару – стикнулися з серйозними викликами. Чи варто країні хвилюватися через зменшення валютних надходжень, розглянемо детальніше.
На перший план вийшла низка об’єктивних причин:
- посуха в південних регіонах, затримка збирання та загалом менші обсяги врожаю ранніх зернових;
- відміна торговельних пільг для України з червня та відновлення експортних квот у ЄС;
- інтенсифікація російських атак на портові та залізничні об’єкти;
- правова невизначеність щодо так званих ріпаково-соєвих поправок, ухвалених у липні, але затверджених президентом лише на початку вересня.
Додатково ускладнюють ситуацію менші перехідні запаси ключових експортних культур (зокрема кукурудзи), зростання цін на пальне, постійні суперечки між залізничниками та експортерами щодо тарифів, висока вартість морських перевезень через військові ризики та інші другорядні фактори. У сукупності це створило складні умови для аграрних експортерів, які зазвичай забезпечують понад половину валютних надходжень країни.
На щастя, від повномасштабної кризи врятувала сприятлива цінова ситуація на світових ринках.
Як наслідок, після скромних результатів у липні (3,4 млн тонн проти 5,4 млн тонн у 2024 році) наприкінці літа спостерігалося активізація експортних операцій. За інформацією Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у серпні обсяги поставок агропродукції склали 4 млн тонн, що на 15,6% перевищує показник попереднього місяця.
Динаміка цін та зміни в експортній структурі
Світові ціни на пшеницю в серпні-вересні знижувалися через високі врожаї в ЄС та Росії та оптимістичні прогнози для Австралії. Україна, на жаль, не має подібних результатів. Проте внутрішні ціни, незважаючи на зниження після завершення збирання, залишаються вигідними для виробників. Це стосується як продовольчої, так і кормової пшениці. Остання зберігає ціновий тонус через високий попит, спричинений затримкою збирання кукурудзи. Продовольче зерно активно закуповується переробниками для формування запасів на фоні очікувань подорожчання взимку.
Якщо наприкінці літа зростали поставки пшениці та ріпаку, то експорт продуктів переробки олійних культур скоротився через дефіцит сировини та зменшення переробки наприкінці сезону.
Наприклад, постачання соняшникової олії впало до 150 тис. тонн. Це найнижчий показник за останні три роки. Згідно з даними Grain Trade, у серпні взагалі не було поставок до Індії, де українська продукція традиційно конкурує з російською.
У вересні-жовтні аналітики передбачають покращення результатів, оскільки переробники намагатимуться використати поточні експортні ціни на рівні 1170–1200 дол./т. Це особливо актуально перед сезонним збільшенням пропозиції олії з Чорноморського регіону та Азії в листопаді.
Через відсутність запасів соняшнику підприємства збільшують переробку ріпаку. Однак експорт ріпакової сировини у вересні практично припинився. Навіть виробники, які мають законодавче право на безмитний експорт, не здійснюють поставки через відсутність механізму підтвердження походження сировини та анулювання митних декларацій з 4 вересня.
«Хоча законодавство дозволяє аграрним кооперативам експортувати власну продукцію без сплати мита, порядок таких операцій не затверджено. На практиці довести походження сировини на митниці неможливо. Допоки не буде запроваджено відповідний механізм (це може зайняти місяць), експорт залишатиметься обмеженим», – пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Експортні обсяги та оцінки врожаю
З початку нового маркетингового сезону (1 липня) до середини вересня Україна експортувала понад 4,6 млн тонн зернових і зернобобових – на 3,3 млн тонн менше порівняно з аналогічним періодом 2024/2025. Частка пшениці залишається найбільшою – майже 3,1 млн тонн, що на 1 млн тонн менше торішнього показника. Експорт ячменю сягнув 700 тис. тонн, кукурудзи – 900 тис. тонн (утричі менше, ніж торік).
Вплив європейських квот також відчутний у скороченні поставок іншої аграрної продукції.
«Загалом за два місяці 2025/2026 сезону експортовано 7,4 млн тонн агропродукції, що на 33% менше торішнього рівня. Головні причини – пізнє збирання врожаю та майже повна відсутність залишків кукурудзи з минулого сезону», – коментує керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.
Валовий збір зернових поступово досягає відмітки 30 млн тонн. Зібрано близько 65% посівів. За данами Мінекономіки, аграрії намолотили понад 22 млн тонн пшениці, 5,2 млн тонн ячменю, 610 тис. тонн гороху та 800 тис. тонн інших культур. Збір ріпаку перевищив 3,2 млн тонн. Збирання сої та соняшнику розпочалося – намолочено 135 тис. та 208 тис. тонн відповідно.
Поточна врожайність ключових культур на 15–20% нижча за показники 2024 року й не відповідає середньорічним значенням останнього десятиліття. Аграрії покладають надії на кукурудзу, більшість посівів якої розташована в центральних і північних областях із достатнім зволоженням. Врожайність інших пізніх культур (просо, гречка, соняшник, соя) очікується нижчою, але не критичною.
Експорт інших аграрних товарів
У 2024/2025 маркетинговому сезоні цукровари експортували 580 тис. тонн цукру – на 16% менше торік. За даними «Укрцукору», лише 17% поставок припало на ЄС порівняно з 77% у попередньому сезоні. Альтернативними ринками стали Туреччина, Лівія, Північна Македонія, Ліван та Сомалі.
У серпні Україна зменшила обсяги експорту молочної продукції до 10,6 тис. тонн. Причини – вичерпання квот ЄС та падіння цін на вершкове масло. Виручка від експорту впала до 31,2 млн дол. Очікується, що у вересні після втрати квот навіть такі показники стануть недосяжними.
«Після втрати квот українські експортери втрачають конкурентоспроможність через додаткові мита. Це стосується молочної продукції, цукру, борошна, м’яса, яблучного соку. Проте деякі товари, такі як мед, яйця, окремі види м’яса птиці, зберігають конкуренційні переваги», – пояснює Світлана Литвин.
Перспективи співпраці з ЄС та інші ринки
У найближчі дні Україна та ЄС мають підписати оновлену торговельну угоду із збільшенням квот на аграрну продукцію при збереженні захисних механізмів для європейських виробників. Документ має набрати чинності до кінця вересня. За словами віцепрем’єра Тараса Качки, квоти на пшеницю зростуть до 1,3 млн тонн, на ячмінь – до 450 тис. тонн, на птицю – до 120 тис. тонн, на цукор – до 100 тис. тонн.
Серед негативних аспектів – право країн ЄС тимчасово обмежувати імпорт окремих товарів з України. Наприклад, Польща заявила про готовність застосувати це правило для захисту внутрішнього ринку.
Проте українські експортери поступово знаходять альтернативні ринки. За даними УКАБ, зернові відправляються до Єгипту (18%), Індонезії (13%), Китаю (10%), В’єтнаму (8%), Туреччини (8%). Рослинні олії експортуються до Індії (17%), Іраку (5%), Туреччини (3%), Китаю (3%).
Прогнози на 2026 рік
Наразі триває осіння сівба, від якої залежать експортні перспективи наступного сезону. Ріпак уже засіяно на 60% планованих площ. У окремих регіонах розпочато сівбу озимих пшениці, ячменю та жита.
Агрометеорологічні умови на початку вересня сприяли посівам: тепла погода, достатнє зволоження ґрунту навіть на півдні. За планами Мінекономіки, озимими мають засіяти близько 6,5 млн га (5,42 млн га – зернові, 1,1 млн га – ріпак).
За прогнозами Інституту аграрної економіки, 2026 року врожайність зернових може сягнути 4,8–5,1 т/га, що стане найкращим результатом з початку повномасштабної війни. Проте точність прогнозів обмежена через вплив різних факторів, включаючи кінцеві обсяги посівів.
«Аграрії орієнтуються на рентабельність. Наприклад, деякі господарства можуть скоротити сівбу ріпаку через експортні обмеження та зосередитися на пшениці або ярових культурах. Пріоритет завжди віддається товарам із стабільним попитом», – зауважує Денис Марчук.
Значного розширення посівних площ не очікується через бойові дії та повільні темпи розмінування. За оцінками Рахункової палати, повне очищення територій може зайняти десятиліття без реформи протимінної системи.
